Дефіцит кісткової тканини - одна з найчастіших причин відмови пацієнта від імплантації, хоча в більшості ситуацій проблему можна вирішити. Ключ до прогнозованого результату - правильний вибір тактики.
Після втрати зуба кістка поступово атрофується. Якщо минуло багато часу, опорного об'єму для стабільної імплантації може бракувати.
На складність також впливають перенесені запалення, анатомічні особливості щелепи та стан м'яких тканин.
Залежно від КТ-даних застосовується одномоментна імплантація, кісткова аугментація, направлена кісткова регенерація або синус-ліфтинг у верхній щелепі.
Важливо підібрати метод не "найшвидший", а найбільш стабільний для довгострокового результату.
Точне позиціонування імпланта, контроль первинної стабільності, стан слизової, гігієна та післяопераційний супровід. Це не окремі дрібниці, а система.
Коли кожен етап планується наперед, імплант отримує правильне навантаження і працює прогнозовано довгий час.
Я, Валентина Назарова, у випадках дефіциту кістки завжди працюю поетапно: спочатку відновлюю надійну опору, потім переходжу до імплантації. Саме такий підхід дозволяє отримати стабільний результат, а не короткочасний ефект.
Запишіться на прийом, щоб отримати персональний план лікування.
